Принцип
роботи електронної пошти в чомусь схожий на роботу звичайної пошти. Спочатку в
поштовій програмі (поштовому клієнті) Ви створюєте лист, вказуєте адресата і
відправляєте повідомлення на поштовий сервер. Далі поштовий сервер переправляє
повідомлення адресату. При цьому повідомлення може пройти ще не один такий
поштовий сервер.
Але за
допомогою чого відбувається сам процес відправки повідомлень?
Для цих
цілей існують спеціальні протоколи – SMTP, POP3 і IMAP.
Протокол
SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) служить для передачі повідомлень
електронної пошти. За цим протоколом працюють всі SMTP-сервери, що займаються
накопиченням відправлених листів і забезпеченням їх доставки до адресата. Після
надсилання користувачем листів на SMTP-сервер, той починає запитувати поштові
сервери, яким ці повідомлення адресовані, на предмет готовності прийняти ці листи.
Якщо сервер адресата не готовий, то SMTP-сервер пробує з'єднатися з ним через
деякий час, а якщо він недоступний тривалий час – повертає лист відправнику (на
зворотну адресу, вказану у листі). Крім того, при завантаженні повідомлень на
SMTP-сервер проводиться аналіз адрес одержувачів і з'ясовується, чи існують
такі адреси. Якщо ні, сервер повертає лист відправнику з інформацією про те, що
абонента не знайдено.
Протокол
POP3 (Post Office Protocol – версія 3) використовується для отримання
електронної пошти з поштових серверів. Цей протокол передбачає звернення
клієнта з пропозицією забрати надіслані листи, повідомлення серверу назви
скриньки і паролю, завантаження листів на машину користувача і видалення їх зі
скриньки.
В принципі,
цих двох протоколів цілком вистачає для нормального функціонування електронної
пошти. Але існує ще один протокол – IMAP. Цей протокол дозволяє не викачувати
повідомлення з поштового сервера собі на комп'ютер, а читати їх прямо на
сервері. У цьому випадку всі повідомлення зберігаються на сервері.
Комментариев нет:
Отправить комментарий