Електронна пошта виявилася багато в чому зручніше звичайної, «паперової». Не кажучи вже про те, що годі й говорити вставати з-за комп'ютера і йти до поштової скриньки, щоб отримати або відправити лист. Крім того:
- електронною поштою повідомлення в більшості випадків доставляється набагато швидше, ніж звичайною;
- дешевше коштує;
- для відправлення листа декільком адресатам не потрібно друкувати його в багатьох примірниках, досить один раз ввести текст у комп'ютер;
- якщо потрібно перечитати, виправити отримане або складене вами лист, або використати бодай уривки з нього, це зробити легше, оскільки текст уже знаходиться в машині;
- зручніше зберігати велику кількість листів у файлі на диску, ніж в ящику столу;
- в файлі легше і шукати;
- і, нарешті, економиться папір.
За найскромнішими оцінками, в світі більше 50 мільйонів чоловік користуються послугами електронної пошти. В цілому ж, трафік електронної пошти (протокол SMTP) становить лише 3.7% всього мережевого. Популярність її пояснюється, як насущними вимогами, так і тим, що більшість підключень - підключення класу «Dial-Up» (за допомогою модему).
Електронна пошта дає можливість посилати повідомлення, одержувати їх у свою електронну поштову скриньку, відповідати на листи кореспондентів автоматично, використовуючи їх адреси, виходячи з їх листів, розсилати копії листи одразу кільком одержувачам, переправляти отриманий лист за іншою адресою, використовувати замість адрес (числових або доменних імен) логічні імена, створювати кілька підрозділів поштової скриньки для різного роду кореспонденції, включати у листи текстові файли, користуватися системою «відбивачів пошти» для веден я дискусій з групою ваших кореспондентів і т.д. З Internet можна посилати пошту в суміжні мережі, якщо знаєте адресу відповідного шлюзу, формат його звернень і адресу в мережі.
При користуванні e-mail, через її оперативності, може скластися відчуття телефонного зв'язку, але завжди слід усвідомлювати, що це все ж пошта. Всі повідомлення письмові, тому майже документовані, тому слід дотримуватися етикету, прийнятого у звичайній кореспонденції. На додаток до цього слід пам'ятати, що e-mail не має тієї ступенем приватності, як звичайна пошта, так що, якщо ви не користуєтеся додатковими засобами шифрування повідомлень, годі було писати в посланнях e-mail нічого, чого вам би не хотілося побачити виставленим на загальний огляд. Анонімність також виключена: джерело простежується без праці. Хоча електронна пошта може розглядатися як окремий випадок передачі файлів, вона має ряд особливостей, незвичних для стандартних процедур пересилки файлів. По-перше, відправник і одержувач майже завжди люди, а не машини. Це означає, що система електронної пошти складається з двох різних, але тісно взаємопов'язаних частин: одна забезпечує взаємодію з людиною (наприклад, складання, редагування, прочитання повідомлень), інша - передачу повідомлень (наприклад, розсилання за списками, забезпечення передачі).
Інша відмінність між електронною поштою і засобами передачі файлів загального призначення полягає в тому, що поштові послання представляють собою чітко структурований документ. У багатьох системах кожне послання супроводжується великою кількістю додаткових полів. Вони включають в себе ім'я та адресу відправника, ім'я та адресу одержувача, дату і час відправлення листа, перелік людей, яким направлено копію листа, рівень значимості, ступінь секретності і багато іншого.
USENET - це мережа інформаційних серверів. У Usenet порядку 200.000 конференцій (це каталог, куди стікаються повідомлення на певну тему), практично на будь-яку тему відведена своя власна група. Сервера постійно обмінюються між собою інформацією, в результаті відбувається природно оновлення новин.
Користувач шукає інформацію в INTERNET або з будь-якою метою, або просто оглядається навколо, щоб знати, що є в наявності. Море інформації представлено в INTERNET, так що можна витратити величезну кількість часу, просто переходячи c одного сайту на інший і визначаючи, яка інформація є в наявності. Ефект вибуху справило поява таких засобів управління пошуком інформації як GOPHER і WWW. GOPHER використовує систему меню, щоб дозволити користувачам здійснювати вибір інформації. WWW використовує метафору web - павутина, тому що ця система дозволяє вільно переміщатися всередині системи, побудованої на основі гіпертексту (НТТР).
Для того щоб мати можливість обмінюватися листами по електронній пошті, користувач повинен стати клієнтом однієї з комп'ютерних мереж. Також як і в телефонних мережах, клієнти комп'ютерних мереж називаються абонентами.
Для кожного абонента на одному з мережних комп'ютерів виділяється область пам'яті - електронну поштову скриньку.
Доступ до цієї області пам'яті здійснюється за адресою, що повідомляється абонентові, і паролем, який абонент вигадує сам. Пароль відомий тільки абонентові й мережному комп'ютера. Ставши абонентом комп'ютерної мережі та підлогу
- електронною поштою повідомлення в більшості випадків доставляється набагато швидше, ніж звичайною;
- дешевше коштує;
- для відправлення листа декільком адресатам не потрібно друкувати його в багатьох примірниках, досить один раз ввести текст у комп'ютер;
- якщо потрібно перечитати, виправити отримане або складене вами лист, або використати бодай уривки з нього, це зробити легше, оскільки текст уже знаходиться в машині;
- зручніше зберігати велику кількість листів у файлі на диску, ніж в ящику столу;
- в файлі легше і шукати;
- і, нарешті, економиться папір.
За найскромнішими оцінками, в світі більше 50 мільйонів чоловік користуються послугами електронної пошти. В цілому ж, трафік електронної пошти (протокол SMTP) становить лише 3.7% всього мережевого. Популярність її пояснюється, як насущними вимогами, так і тим, що більшість підключень - підключення класу «Dial-Up» (за допомогою модему).
Електронна пошта дає можливість посилати повідомлення, одержувати їх у свою електронну поштову скриньку, відповідати на листи кореспондентів автоматично, використовуючи їх адреси, виходячи з їх листів, розсилати копії листи одразу кільком одержувачам, переправляти отриманий лист за іншою адресою, використовувати замість адрес (числових або доменних імен) логічні імена, створювати кілька підрозділів поштової скриньки для різного роду кореспонденції, включати у листи текстові файли, користуватися системою «відбивачів пошти» для веден я дискусій з групою ваших кореспондентів і т.д. З Internet можна посилати пошту в суміжні мережі, якщо знаєте адресу відповідного шлюзу, формат його звернень і адресу в мережі.
При користуванні e-mail, через її оперативності, може скластися відчуття телефонного зв'язку, але завжди слід усвідомлювати, що це все ж пошта. Всі повідомлення письмові, тому майже документовані, тому слід дотримуватися етикету, прийнятого у звичайній кореспонденції. На додаток до цього слід пам'ятати, що e-mail не має тієї ступенем приватності, як звичайна пошта, так що, якщо ви не користуєтеся додатковими засобами шифрування повідомлень, годі було писати в посланнях e-mail нічого, чого вам би не хотілося побачити виставленим на загальний огляд. Анонімність також виключена: джерело простежується без праці. Хоча електронна пошта може розглядатися як окремий випадок передачі файлів, вона має ряд особливостей, незвичних для стандартних процедур пересилки файлів. По-перше, відправник і одержувач майже завжди люди, а не машини. Це означає, що система електронної пошти складається з двох різних, але тісно взаємопов'язаних частин: одна забезпечує взаємодію з людиною (наприклад, складання, редагування, прочитання повідомлень), інша - передачу повідомлень (наприклад, розсилання за списками, забезпечення передачі).
Інша відмінність між електронною поштою і засобами передачі файлів загального призначення полягає в тому, що поштові послання представляють собою чітко структурований документ. У багатьох системах кожне послання супроводжується великою кількістю додаткових полів. Вони включають в себе ім'я та адресу відправника, ім'я та адресу одержувача, дату і час відправлення листа, перелік людей, яким направлено копію листа, рівень значимості, ступінь секретності і багато іншого.
USENET - це мережа інформаційних серверів. У Usenet порядку 200.000 конференцій (це каталог, куди стікаються повідомлення на певну тему), практично на будь-яку тему відведена своя власна група. Сервера постійно обмінюються між собою інформацією, в результаті відбувається природно оновлення новин.
Користувач шукає інформацію в INTERNET або з будь-якою метою, або просто оглядається навколо, щоб знати, що є в наявності. Море інформації представлено в INTERNET, так що можна витратити величезну кількість часу, просто переходячи c одного сайту на інший і визначаючи, яка інформація є в наявності. Ефект вибуху справило поява таких засобів управління пошуком інформації як GOPHER і WWW. GOPHER використовує систему меню, щоб дозволити користувачам здійснювати вибір інформації. WWW використовує метафору web - павутина, тому що ця система дозволяє вільно переміщатися всередині системи, побудованої на основі гіпертексту (НТТР).
Для того щоб мати можливість обмінюватися листами по електронній пошті, користувач повинен стати клієнтом однієї з комп'ютерних мереж. Також як і в телефонних мережах, клієнти комп'ютерних мереж називаються абонентами.
Для кожного абонента на одному з мережних комп'ютерів виділяється область пам'яті - електронну поштову скриньку.
Доступ до цієї області пам'яті здійснюється за адресою, що повідомляється абонентові, і паролем, який абонент вигадує сам. Пароль відомий тільки абонентові й мережному комп'ютера. Ставши абонентом комп'ютерної мережі та підлогу
Мені довподоби
ОтветитьУдалить